Доля українських сел завжди турбувала небайдужих громадян. Неважливо, чи у великому місті ти проживаєш чи у маленькому містечку, село - то колиска українства, його правітчизна, його душа.

Журналісти порівняли, як зараз живут села, коли поруч є великий агрохолдинг, і коли його немає. Різниця, як бачимо, принципова. Що врятує українське село, і як там вижити людям - читайте в матеріалі Жанни Безп'ятчук, передає "Бі-бі-сі".

"Я хочу звернутися до самого президента Зеленського, щоб не тільки за землю думали, а й за людей", - каже продавчиня Катерина з села Яцини, що на Полтавщині. Її село занепадає, а колись тут були і школа, і садочок, і навіть своя амбулаторія.

За два десятиліття населення Яцинів скоротилося в чотири рази, а місцеві мешканці визнають: люди втратили надію на майбутнє.

Деякі українські села успішно пережили всі можливі катаклізми, інші зникають. Десь є приватні комбайни, трактори, освітлені вулиці, водогін, садочки, а в інших - криниця-журавель, руїни на місці току й закрита наглухо школа.

Ми побували в селах на Полтавщині, щоб порівняти, як із місцевими громадами взаємодіють різні сільгоспвиробники - від дрібних фермерів до найбільших агрохолдингів.

А ще з'ясували, як живе село, що лишилося взагалі на самоті, без жодних господарів.

"Нам лишили руїни"

Із даху над зруйнованою ремонтною майстерною звисає самотній кран. Колись він допомагав перевертати сівалки та культиватори догори дриґом. Схожий на гігантську стрілку годинника, що зупинився - нагадування про згублений час.

Рік тому тут справді час зупинився. І вказує ця стрілка на штучно створені завали та пустку. Вони виникли зовсім не через розпад СРСР чи економічну кризу.

Популярные статьи сейчас

Резонансное ЧП с юным украинцем в Париже: страна склонилась в молитве. Все подробности и фото

Рост цен ускорится, дорожать будет все: Нацбанк официально предупредил украинцев

У Тарзана аж "пальма" вздрогнула: Наташа Королева с сыном публично обратились к Игорю Николаеву

Игриво прикрылась одеяльцем: Регина Тодоренко сразила сеть смелыми постельными снимками

Показать еще

Олександр Трубка проводить нам екскурсію руїнами - залишками тракторної бригади. Це ангар, ремонтна майстерня, адмінбудівля, зведені ще в 30-х роках минулого століття.

"Оця вся територія була заасфальтована для того, щоб зберігати тут техніку. Представники Kernel (агрохолдинг - Ред.) приїхали й все це зруйнували", - розводить руками Олександр Трубка.

Ліворуч - вигляд тракторної бригади до руйнувань. Праворуч - Олександр Трубка поруч із розвалинами, що лишилися на її місці

Нині він судиться з агрохолдингом через реєстрацію права власності на ангар на території бригади. За його словами, він не ввійшов у те майно, яке в селі викупив Kernel. Поліція також розслідує дії агрохолдингу щодо ангара за статтею "самоправство".

У минулому Олександр Трубка працював головним інженером СТОВ "Світанок", місцевого підприємства, що кілька разів перепродавали в різні руки. В кращі часи там працювали близько пів тисячі людей.

Зрештою дві третини орендованого ним майна та виробничих потужностей викупив один із найбільших агрохолдингів країни. Він орендує земельні паї в місцевих мешканців.

Крок за кроком компанія закрила викуплені ферми.

Такі ось автомобільні гаражі були в Мацківцях до 2019-го

Місцеві мешканці розповідають, як її представники разом зі своєю озброєною охороною в 2019-му зруйнували приміщення тракторної бригади, два автомобільні гаражі, критий тік.

"Коли проходила ця руйнація, працівники Kernel пригнали сюди будівельну техніку, зокрема екскаватор, просто взяли й зірвали асфальтове покриття, не забираючи ніяких будівельних матеріалів. Просто, щоб знищити", - пригадує Олександр Трубка.

ВВС звернулася за коментарями до Kernel щодо їхньої версії подій. У компанії на наш запит так і не відповіли.

"Що Kernel для себе з цього придбав, не можна пояснити. Щоб зруйнувати майно, щоб його не було", - коментує ці дії агрохолдингу колишній інженер підприємства, що працювало тут до приходу великої компанії.

Гіпотетично цю інфраструктуру могли б використати фермери чи приватні підприємства.

Купи цегли, розбиті стіни та іржаві труби тепер їх не приваблять.

Спогади та руїни в Мацківцях лишилися й від колишнього господарського двору, зерноочисного комплексу, двох молочнотоварних ферм, складських приміщень, складу паливно-мастильних матеріалів.

Залишки автомобільних гаражів поруч із током у центрі Мацківець

На місці автомобільних гаражів нині зяють прямокутні ями, вони нагадують обкладені цеглою могили. Кожного дня мешканці села ходять повз ці символічні "могильники". Живуть з-поміж них. Виховують на цих руїнах дітей.

"Школу у нас закрили. Їздимо в інше село. На нас наплювали й розчавили", - каже місцева жителька Ольга, дивлячись на свого онука, другокласника. Хлопчик гасає понад краєм тутешніх ям.

"Маємо самі руїни. Це наслідки роботи такої великої агрокомпанії в селі. Моя думка така, що їй не потрібна вся ця інфраструктура на території села. Їй цікава земля. А також те, щоб місцеві люди погоджувалися на будь-які умови", - вважає Олександр Трубка.

Селяни отримують за оренду пая розміром 1,6 га близько 6100 грн на рік. Приблизно ж стільки платить і місцевий фермер.

Дорога між Мацківцями та сусіднім селом Лукім'я розбита й вибоїста. Нею користується й сільгосптехніка.

Формально агрохолдинги мають платити податки й не зобов'язані ремонтувати дороги. Місцеві ж мешканці вимушені мовчки спостерігати, як місцеву інфраструктуру зношують чи руйнують. Це лише посилює почуття гніву, розпачу й безвиході.

Але й у цих умовах дехто домагається хоч якихось змін для себе. Наталя, продавчиня в місцевій крамниці, з допомогою адвоката забрала свій земельний пай у Kernel і передала його в оренду місцевому фермеру.

"Вони все зруйнували до нуля: те, що будували наші батьки та діди. Робочих місць немає, дитсадка й школи немає. Мені досі не виплатили гроші за оренду. Сказали, що я нелояльна до них. Іншим людям виплатили", - розповідає жінка.

Так тепер виглядають тік та автомобільні гаражі в Мацківцях

ВВС News Україна поспілкувалася з аграрними експертами, щоб розібратися, що ж пішло не так у Мацківцях. А разом із ними й багатьох інших селах Лубенського району та інших районів України, де працюють великі агрохолдинги.

"Така компанія, як Kernel керується суто бізнес-логікою. Їх може цікавити лише те, що приносить прибуток", - пояснює Олексій Мушак, народний депутат VIII скликання, що був радником із земельних питань експрем'єра Олексія Гончарука. Його уряд розробляв нинішню земельну реформу.

Пан Мушак звертає увагу на те, що агрохолдинги створюють велику кількість робочих місць в переробці сировини. У масштабах країни це має особливу цінність. Це те, що поки що не до снаги фермерам, адже вимагає великих інвестицій та виробничого масштабу.

Однак є чимало критики тих правил гри, які діють загалом для агрохолдингів в Україні.

"Можна сказати, що вони розвивалися за рахунок розбитих доріг, непобудованих водогонів, вимирання сіл. Користуючись спрощеним оподаткуванням, агрохолдинги отримують податкову пільгу в 36 доларів з гектара", - пояснює Олег Нів'євський, професор Київської школи економіки.

Такі податки, як-от: земельний чи з доходів фізичних осіб - мають сплачувати власники землі. Компанії, орендуючи землю в селян, сплачують їх самі. Але при цьому зменшують плату за земельні паї.

Іншими словами, великі агровиробники сплачують менше податків, ніж якби на них поширювалися загальні податкові правила. А це - недоотримані кошти в державний та місцеві бюджети. І, своєю чергою, менше ресурсів для покращення життя на селі.

Доля Мацківець та інших сіл, де агрохолдинги не принесли щастя, залежить значною мірою від місцевої влади, наголошує Олексій Мушак. Зокрема від того, чи зможе домовитися сільський голова й голова ОТГ з агрохолдингом, щоб той врахував інтереси сільської громади.

"Ми їм казали, а вони нам не відповідають, як і вам. Що я міг зробити?" - парирує ексголова Засульської ОТГ Сергій Бондаренко. Мацківці належать саме до цієї територіальної громади.

Пан Бондаренко бачить проблему в тому, що місцеві мешканці хочуть бути лише найманими працівниками. Тому й скаржаться на Kernel, що той не створює робочих місць для громади. Звертає увагу, що не знайшлося охочих орендувати приміщення місцевої школи для якого-небудь бізнесу після того, як її закрили.

Але школу закрили вже тоді, коли село почало занепадати.

Але місцеві жителі скаржаться насамперед на інше. Агрохолдинг позбавив їх тих робочих місць, які існували в селі до його приходу. Компанія тут працює лише останні десять років.

А от колишній очільник ОТГ вважає: це село поступово вимирає природним чином. Мовляв, нічого не вдієш.

Експерти ж радять не узагальнювати досвід Лубенського району, бо існують протилежні приклади.

Так, агрохолдинги допомагають селянам адресно: можуть оплатити операцію, підтримати самотніх літніх людей, оплатити навчання в університеті, розповідає Тарас Гагалюк, старший науковий співробітник Лейбніц-Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою, доктор наук з аграрної економіки.

Він є одним з авторів дослідження, що встановило, скільки саме українські агрохолдинги витрачають на соціальні програми. Це від 1,5 до 5 доларів із гектара. Дохід із гектара може сягати 200 доларів.

"Цих коштів не достатньо, але компанії не повинні цього робити. Це їхня добровільна ініціатива", - наголошує Тарас Гагалюк.

"Чому вони це роблять? По-перше, їх стримує страх втратити орендовані землі, адже селяни можуть відмовитися їх здавати саме їм. По-друге, менеджери агрохолдингів бачать, що держава не вирішує деякі проблеми селян", - додає дослідник.

Радить розглядати кожен випадок окремо й Лариса Гук, координаторка інформаційно-аналітичного центру "Агро Перспектива".

"Мені відомі приклади, коли великі агрокомпанії дуже добре допомагають місцевим громадам в Україні. Якщо керівник сільськогосподарського підприємства мешкає поруч із громадою, то зазвичай усе складається чудово. Якщо менеджмент розташований у Києві чи й далі, то можуть виникати проблеми, які ви описали", - пояснює експертка.

Кран для ремонту сільгосптехніки в Мацківцях

Агробізнес у фактах та цифрах

На аграрний сектор припадає понад 40% експорту України. Такі дані наводять Держкомстат та Світовий банк;

  • У 2019 році в Україні працювали 85 агрохолдингів та 46 794 фермерських господарства. Агрохолдинги - це сукупність материнської та дочірніх компаній. Вони обробляють землю, розводять домашніх тварин, переробляють сировину, виробляють готову продукцію та здійснюють її збут в Україні й за кордоном. Фермери переважно обробляють землю та розводять свійських тварин.
  • Перевага агрохолдингів - робочі місця в переробці сировини й виробництві готової продукції. Перевага фермерів - більша кількість робочих місць в обробітку землі. Фермер створює одне робоче місце на 17 га, агрохолдинг - на 200 га землі. Такі дані наводить Асоціація фермерів та приватних землевласників.
  • Компанія Kernel Group є лідером за обсягом експорту з-поміж найбільших українських агрохолдингів. 4/5 податків вона сплачує до місцевих бюджетів 905 населених пунктів, де працює. Такі дані поширила її пресслужба за підсумками першого кварталу 2020 року.

Продовження матеріалу за посиланням>>>