Відомий український ведучий Андрій Бєдняков, який нещодавно зізнався у складному періоді після розлучення, шокував відвертими зізнаннями про рідний Маріуполь, що вже третій рік залишається під російською окупацією.

Для Бєднякова це місто — не просто точка на карті, а дім, де минуло його дитинство. Проте зараз, за словами шоумена, Маріуполь перетворився на місце страху й несправедливості.

Андрій Бєдняков, кадр з інтерв'ю
Андрій Бєдняков, кадр з інтерв'ю

У програмі "Бомбардир" він розповів, що окупанти намагаються створити ілюзію "щасливого життя" та «відбудови» — але це лише декорації, зроблені на показ.

"Росіяни показують, як у Маріуполі добре, як усе відновлюють. Але насправді — усе нашвидкоруч, про якість навіть не йдеться", — говорить Бєдняков.

Телеведучий зізнався, що й досі підтримує зв’язок із деякими знайомими, які залишились у місті. Саме від них він чує моторошні історії про нові "порядки" під окупацією. У Маріуполь завозять росіян та інші народи, тоді як місцевих принижують і ставляться до них, як до людей другого, а то й третього ґатунку.

"У мене залишилися знайомі, які розповідають, що відбувається. Страшно виходити на вулиці в деяких моментах, не відпускають дівчат і дітей, бо дуже багато незрозумілих людей. Маріупольці — третій сорт. Там росіяни, потім інші народи, а потім вже маріупольці. Їх не ставлять ні в що", — шокував ведучий.

Андрій Бєдняков. Фото: YouTube
Андрій Бєдняков. Фото: YouTube

Бєдняков зізнається: він розуміє тих, хто змушений повертатися до рідного міста, бо просто не має іншого вибору. Але сам він ніколи не погодився б жити під окупаційним прапором.

"Як би мені не було складно, я б не повернувся. Навіть якби я тут сидів без тих грошей, які маю зараз, я все одно б не повернувся в те місто, яке повністю зруйноване окупантами. Жити під їхнім прапором я б не зміг ніколи", — зізнається Андрій.

Читайте також:

"Живемо кожен своїм життям": Андрій Бєдняков вперше відверто розповів, чому не хоче повертатися до колишньої.

"Пиз*ець": Андрій Бєдняков публічно кинув дружину через 16 років – українці у ступорі.