Дніпро, одна з головних артерій України, щороку зустрічає літо не лише сонцем, а й... яскравим “цвітінням”. Але що насправді стоїть за цією проблемою — природні зміни чи рука людини?

Про це розповіла керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Дніпро: скрін з відео
Дніпро: скрін з відео

Вона зазначає, що Дніпро — це не просто річка, а басейн, який охоплює половину України. І тут, як і по всій країні, половина водних об’єктів ще в порядку, а інша — вже “на межі”.

Що робить Дніпро "цвітучим"?

Основні винуватці — органічні забруднення, добрива та пестициди зі сільгоспугідь і промислові відходи. Коли вода в прогрівається до 15 градусів — якраз на початку літа — процес посилюється. Особливо страждають водосховища: там течія майже відсутня, вода швидко прогрівається, і водорості розквітають буквально на очах.

За словами Коноваленко, “цвітіння” — це явище, яке формується за трьома умовами: надлишок поживних речовин (фосфор та азот), тепло і застій води. А якщо додати сюди зміну клімату, забруднення та зарегульованість течії річки — отримаємо критичну ситуацію, яка може повторюватися щороку.

Чи можна зупинити "цвітіння"?

Екологиня наголошує: швидко не вийде. Щоб зменшити проблему, потрібно:

  • модернізувати очисні споруди;
  • зменшити змив добрив із полів;
  • повернути річку до більш природного течійного режиму.

Інакше, Дніпро буде цвісти щоразу інтенсивніше, а разом із ним — і загроза для здоров’я людей та екосистеми.

Читайте також:

Країна готується до депортацій біженців: 120 тисяч українців можуть опинитися поза законом.

Російська мова - офіційна, заборона на "НАТО" і жодного припинення вогню: Reuters показали вимогу путіна до завершення війни.